- наполегливість
- -вості, ж.Абстр. ім. до наполегливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наполегливість
Смотреть что такое "наполегливість" в других словарях:
наполегливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
настирливість — вості, ж. Властивість за знач. настирливий 1), 3). || розм. Уперта наполегливість, завзятість у досягненні мети … Український тлумачний словник
наважливість — іменник жіночого роду, істота рішучість, наполегливість арх … Орфографічний словник української мови
сильний — а, е. 1) Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); прот. слабкий, слабий. || у знач. ім. си/льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. || Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини);… … Український тлумачний словник
стійкий — а/, е/. 1) Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; прот. хисткий. || перен. Який відбувається спокійно, розмірено; урівноважений. 2) Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін … Український тлумачний словник
енергія — (діяльна сила, поєднана з наполегливістю, рішучістю в досяганні поставленої мети), снага, потенція, потуга, потужність, наполегливість, рішучість, пристрасть, натхнення … Словник синонімів української мови
завзятий — а, е. 1) Вельми діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. || на що, до чого. Беручкий, пристрасний. || у знач. ім. завзя/тий, того, ч. Наполеглива, діяльна, працьовита людина.… … Український тлумачний словник
характер — у, ч. 1) Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача. || зі сл. добрий, м який, поганий, важкий, крутий і т. ін. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних… … Український тлумачний словник
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
